Місяця жовтня на 11-ий день
Святий апостол Пилип родом був із Кесарії Палестинської, одружившись, чотири дочки-пророчиці мав, по тому від святих апостолів на дияконство вибраний і вкупі із святим першомучеником архідияконом Степаном рукоположений був[1], і служив святим з усією старатливістю, турбуючись про убогих та вдовиць. Після забиття святого Степана було гоніння на церкву Єрусалимську, і всі розсіялися по юдейських та самарійських краях, окрім дванадцятьох апостолів; тоді святий Пилип прийшов до Самарії й проповідував Христа[2], і весь народ однодушно слухав слова його, утверджував-бо проповідь свою численними чудесами, всілякі хвороби зцілюючи і проганяючи лукавих духів, котрі, волаючи великим голосом, виходили із людей. І була радість велика у тому місті через Пилипа, що, прийшовши, не тільки від недуг тілесних, але і від душевних зціляв тих, що проповідь його приймали і вірили в істинного Месію.
Був же там один волхв знаний та славний, йому ж ім’я — Симон, що чарівництвами своїми майже всю Самарію дивував, і всі його, як якогось великого, пошановували. Він, бачачи більшу силу Божу, що відходить від Пилипових рук, і слухаючи його благовість про Боже Царство і про ім’я Ісуса Христа, увірував і хрестився з іншими.
Якось з’явився ангел Господній Пилипові, велячи йому йти на південь, на дорогу, що вела від Єрусалиму у Газу, де йшовши, зустрів мужа, мурина, євнуха Кандакії, цариці муринської, котрий, бувши заради поклоніння в Єрусалимі, повертався у Газу, якою володів, і, сидячи в колісниці, читав пророчі книги. Його апостол навчив віри у Господа нашого Ісуса Христа й хрестив його в дорозі; після хрещення узятий був ангелом і занесений до Азоту і там, проходячи міста, слово Боже проповідував. По тому прийшов до Кесарії, де мав дім свій[3], і в ньому вкупі із чотирма своїми дочками, що були дівицями й пророчицями, якийсь час прожив. Тоді знову повернувсь у Єрусалим, де і єпископом від святих апостолів поставлений і посланий був на проповідь у Тралію Азійську і там багатьох, до Христа навернувши, хрестив і, великі чинячи чудеса, у глибокій старості відійшов до Господа.
[1] Дії- 6, [5].
[2] Дії. 8, [5].
[3] Дії. 21, [8].