Мiсяця липня на 7-й день
Преподобний Тома вiд початку життя свого у свiтi був воїном, великий славою i через багатство, i через хоробрiсть. Сильний був тiлом, i хоробрий у битвах, i багато разiв полки супротивникiв перемагав. То дi, полюбивши Христа, покинув свiт i весь галас житейський i прийняв легке ярмо Христа, чин чернечий, уподiбнюючись убогостi i смиренню Господа свого. I обходив чернечi поселення, учився вiд бого угодних у постництвi подвижникiв досконалости чеснот. Коли ж захотiв пiти в пустелю задля повного постництва i безмовности, стовп вогненний iшов уночi перед ним, i свя тий пророк Iлля являвся йому, скеровуючи його в надра пустелi. Такими провiдниками наставлений, був, наче на дру гiй Кармель, на горi, що звалася Малея, i в нiй сам жив для Бога, i сподобився божественних одкровень i видiнь. I як же ранiше у свiтi ворогiв видимих хоробро перемагав, так пiсля вiдречення вiд свiту, у пустельництвi, полчища невидимих лукавих духiв сильною безперестанною молитвою, наче гост рим мечем, вражав i проганяв. А тому що мiсту, яке на горi стоїть, i горiшньому свiтилу, що на твердi небеснiй сiяє, схо ватися неможливо, не втаївся тому й преподобний Тома в Малеї, горi пустельнiй, на якiй же святiстю своєю, як зоря пресвiтла, засяяв i осявав землю. I довiдалися про нього лю ди, i став свiтлом для потьмарених i пристанню для тих, що приходили до нього. Прийняв-бо вiд Бога силу чудотворен ня i благодать зцiлення, i зцiлював чудесно вiд усiляких хво рiб, подаючи слiпим прозрiння, кривим же легку ходу. I дже рело води в безводному мiсцi молитвою вивiв. Не лише за життя свого багато чуд робив, а й пiсля переставлення його до Бога вiд чесних його мощей чуда звершувалися: на всiля кi-бо недуги й невилiковнi хвороби понадприродно швидкi подавалися зцiлення тим, що з вiрою приходили, i духи не чистi з людей проганялися молитвами його святими, благо даттю ж Христа, Бога нашого.